С просторов инета. Автора не нашла.

Эпиграф....

«Відомий політик, Ірина Фаріон, яка мала
намір зробити українців авангардом
світової термоядерної війни, на жаль, не
пройшла до нового парламенту…»
з демократичної преси
«Куда уехал цирк? Он был ещё вчера…»
майже народна пісня
Гудбай, Ірен, гудбай!Нагостривши парламентські лижі,
Нагадавши примару чи сон,
Як той лебідь над містом Парижем,
Пролетіла madam Farion.
Ах, Ірино, я теж не радію,
Я шкодую, повірте, Ірен!
Бо на вас покладав я надію
Як на явище та феномен.
Думав, знов, як у славнім минулім,
Нести будете вашу пургу,
То на Кремль наводити дулі,
Щоб той Путін зігнувся в дугу,
То покличете радо із Ради
(Мов слухняних овечок табун)
Україну в кошмар термояду,
Наче вождь Віннєту чи трибун.
А народ наш, митці, хлібороби,
Всі, хто мешкає в нашім краю,
Подивившись на вашу хворобу,
В ній впізнають хворобу свою.
Стане соромно їм, люба пані,
І одужання в них настає …
Втім, даремні мої нудьгування,
Цирк поїхав, а клоуни є.
І не треба нам сліз, як на тризні
Безнадії, мадам, ще не час –
В пароксизмі парламентаризму
Ми обрали ще кращих від вас.
Є співачки (вітаємо палко)
Є комбат і його автомат,
З медій «профі» та професіоналки
Вибір геїв – з Дніпра до Карпат.
Значить, шоу в нас буде тривати,
Є кому понести маячню,
Є тепер і кому постріляти,
В кулуарах зніматися ню.
Надивившись парламентських збочень,
Може, вийдемо із забуття?
Прийдем в тяму? А як не захочем,
Всім Господь тоді буде суддя.
Гляне Він на сторуку потвору,
Ту, з картками (як біси малі)
І, мов підлий Содом і Гоморру,
З української змиє землі.
__----______---- ( переводчик гугл довольно неплохо перевел)

Наточив парламентские лыжи,
Напомнив призрак или сон,
Как лебедь над городом Парижем,
Пролетела madam Farion.
Ах, Ирина, я тоже не рад,
Я жалею, поверьте, Ирен!
Потому что вас возлагал я надежду
Как на явление и феномен
Думал, опять, как в славном прошлом,
Нести будете вашу пургу,
То на Кремль приводить дули,
Чтобы тот Путин согнулся в дугу,
То позовете радостно из Совета
(Словно послушных овечек табун)
Украина в кошмар термояда,
Как вождь Виннету или трибун.
А народ наш, художники, земледельцы,
Все, кто живет в нашем крае,
Посмотрев на вашу болезнь,
В ней узнают болезнь свою.
Станет стыдно им, дорогая сударыня,
И выздоровления у них наступает ...
Впрочем, бесполезны мои скукоту,
Цирк уехал, а клоуны есть.
И не надо нам слез, как на тризне
Безнадежности, мадам, еще не время –
В пароксизме парламентаризма
Мы выбрали еще лучших от вас.
Есть певицы (поздравляем горячо)
Есть комбат и его автомат,
С медиа «профи» и профессионалки
Выбор геев - из Днепра до Карпат.
Значит, шоу у нас будет продолжаться,
Есть кому понести бред,
Есть теперь и кому пострелять,
В кулуарах сниматься ню.
Насмотревшись парламентских извращений,
Может, выйдем из забвения?
Придем в толк? А как захочем,
Всем Господь тогда будет судья.
Взглянет Он на сторуких чудовище,
Ту, с карточками (как бесы малые)
И, как подлый Содом и Гоморру,
С украинской смоет земли.
З.Ы. Только не согласна с автором по поводу вот этой строки:
"Как лебедь над городом Парижем, Пролетела madam Farion."
Будет правильней..."как фанера над Парижем"

)@№