Ещё версии известной песни http://www.youtube.com/watch?v=xzF172DC2K0Ой у лузі червона калина - Пісня січових стрільців
ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА
Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калинo - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Українo - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Виступали стрільці січовії у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми тії московські кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці січовії з москалями тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
http://hryh.synthasite.com/ukrsongs.phphttp://proridne.com/pisni/%D0%9E%D0%99%20%D0%A3%20%D0%9B%D0%A3%D0%97%D0%86%20%D0%A7%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%9E%D0%9D%D0%90%20%D0%9A%D0%90%D0%9B%D0%98%D0%9D%D0%90.htmlВідомий поет, автор багатьох тодішніх пісень, директор і режисер Українського театру під проводом «Руської бесіди» Степан Чарнецький написав цього вірша у
1910 р. Здійснивши постановку трагедії В. Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для більш оптимістичного фіналу він спеціально написав вірш «Ой у лузі червона калина».
Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці», Львів, 1990 р. повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський. Згодом пісня стала військовим гімном стрілецтва.
«Червона калина» в українській культурі
Найбільш оспіваною породою в Україні є калина. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки.
Тому і назву свою має від давньої назви Сонця — «Коло». Іноді її вважають символом України.
Її значна поширеність на теренах України, пов'язаність із родинно-побутовими, календарними обрядами (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв'язку калина — дівчина (мати), калина — Україна, калина — кров. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні фольклористи Микола Костомаров, О. Веселовський, Олександр Потебня.
Також калина вважалась «весільним деревом» і була обов'язковою учасницею весільного обряду. Гілками калини прикрашали столи, весільні короваї, дівочі вінки й гостинці.
Другий вид символічної спорідненості калина — Україна притаманний найбільше стрілецьким і повстанським пісням. Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Для українців, що відстоювали загальнонаціональні інтереси, вели непримиренну боротьбу з поневолювачами українського народу, девізом стало варіанти пісні С. Чарнецького, Г. Труха «Ой у лузі червона калина»:
…А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо… Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові. Ця архаїчна значущість слів калина — кров за традицією зберігається і у піснях воєнної тематики нового часу:
У діброві при долині вітер повіває,
Там над стрільчиком калина слізоньки ковтає.
Ой червоні тії сльози з стрілецької рани,
Впав бідненький при долині, більше вже не стане. Подібно, «калина на могилі» має стійке символічне значення: тужлива пам'ять за померлим на чужині молодим козаком чи хлопцем, сином, братом:
А на тій могилі червона калина,
За стрільцем ридає молода дівчина. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0Січові Стрільці -
одна з найкращих
регулярних формацій Армії УНР у 1917—1919, яка мала різні форми організації: Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, 1 Курінь Січових Стрільців, Полк Січових Стрільців, Окремий загін Січових Стрільців, Дивізія Січових Стрільців, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус Січових Стрільців, Група Січових Стрільців.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96Українська Народна Республіка1917 – 1920
Столиця: Київ
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0