Украинская Правда.

[Nestor]

угу
горжусь этим
и Родину свою в отличии от некоторых грязью не поливаю

а твоя Родина где?
УНР в экзыли?

Ты СССР с Рашкой не путай .

[Рокош]

угу
горжусь этим
и Родину свою в отличии от некоторых грязью не поливаю

а твоя Родина где?
УНР в экзыли?

Моя Родина - Украина.
Это мой дом.
Здесь, в отличие от тебя, могилы моих предков.
И паскудничать в своем доме я вшивой мацкальне не позволю.

[Оmega]

И че на Ваничку напали, он же хороший.

[Дядя Ваня]

Моя Родина - Украина.
Это мой дом.
Здесь, в отличие от тебя, могилы моих предков.
И паскудничать в своем доме я вшивой мацкальне не позволю.

дурик (ласково трепля по холке)

[Дядя Ваня]

И че на Ваничку напали, он же хороший.

в нагороду викладаю есей зі збірки "Соціяльні архетипи"

Як Семен Ігнатович і Степан Ігнатович ходили на «Аватара» і що з того вийшло.

Семен Ігнатович був братом Степана Ігнатовича. Семен Ігнатович жив у Скраглівці під Бердичевом, Степан Ігнатович жив на Харківському масиві в Столиці. Семен Ігнатович мав корову і 40 соток, Степан Ігнатович мав хюндай і балкон засклений вікнами з профілю «Рехау». Семен Ігнатович працював у фермера Арнольда Філіповича, Арніфіла, як називали його місцеві, Степан Ігнатович працював у «Приватбанку» начальником відділення. І от якось Семен Ігнатович вирішив приїхати у гості до Степана Ігнатовича.
Степан Ігнатович зустрів брата на вокзалі, не бачилися давненько, як ще приїздив в Скраглівку на весілля племінниці, яка зараз працювала в Пітєрє, залишивши дочку бабі з дідом. Обнялися, Семен Ігнатович розчулився і ледь не заплакав. Завантажили гостинці в багажник хюндая і поїхали на Харківський. Дорогою була невеличка екскурсія і тема про політику. «Понастроїли», «задовбали», і «отут ми з Машою туфлі на свадьбу купували». Заїхали в супермаркет, дещо закупили для того щоб відмітити зустріч.

[Дядя Ваня]

Наранок трохи боліла голова але не зважаючи на то була влаштована культурна програма. Степан Ігнатович вирішив поєднати корисне з приємним, і обрав маршрут до розважального центру, в програмі були:
3D кіно
Боулінг
Піцерія.
Щоб попростіше, вирішив Степан Ігнатович. Торгово-розважальний центр сподобався Семену Ігнатовичу. Все блищало і багато краму, правда він не завжди розумів що саме продають, але було красиво
Потім пішли в 3D. Семену Ігнатовичу дали окуляри, він сів у крісло і почалося кіно. Фільм не сподобався. По перше було дуже голосно, декілька разів аж перелякався. По друге якісь сині абізяни стрибали по екрану небезпечно наближаючись, а під час польотів мало не знудило. Після кіно Степан Ігнатович в захваті розказував про прорив в технологіях, філософський посил і геніальність режисера. Семен Ігнатович мало що зрозумів, але кивав і піддакував. Далі було ще гірше. Пішли в піцерію. Так теж було гарно і охайно. Особливо сподобалася білява офіціантка з хвостиком і в червоному фартушку, яка мило і професійно посміхалася в потрібний момент. Степан Ігнатович замовив якісь невідомі страви, піцу і горілки. На свою біду Семен Ігнатович краєм ока помітив ціни не те все, і апетит пропав, поки чекали прораховував скільки йому потрібно прорвати буряків щоб заробити на таке меню.

[Дядя Ваня]

Горілка була теж дуже дорога, за 100 грамів в Скраглівці можна було купити півлітру, а у Соньки Маганки – і літру. Тому горілка не пішла. Піца виявилась круглим шматком тіста на який зверху було накладено всякої всячини, їсти було незручно, весь час капала оливкова олія, якою Степан Семенович посмачив піцу, і притрусив чимось зелененьким з невеличкої посудини. Трохи не вистачало солі, але Семен Ігнатович так і не насмілився посолити, бо солониця була дивної форми і як нею користуватися було незрозуміло. Далі подали таріляку з якоюсь вермішеллю, шматками м’яса і туди було вбито два яйця. Довелося відмовитися, посилаючись на гастрит, бо що робити з тим усім було незрозуміло. Коли принесли чек, знову підглянув і по дорозі до боулінгу весь час рахував переводячи в ціни на м’ясо і нормальну горілку. Боулінг виявився ще дивнішою розвагою, хоча довелося вдати що весело і цікаво, хоча горілка подіяла депресивно.Наостанок зайшли в бутік і придбали для Семена Ігнатовича модну сорочку яку він про себе вирішив навіть не викладати вдома з сумки, і десь тихенько заховати щоб ніхто не бачив. Одним словом настрій було зіпсовано, пересвідчився в своїй неграмотності і безкультурності, а після піци хотілося пити. До вокзалу їхали на таксі мовчки, Степан Ігнатовичвтомився і мляво щось тикав пальцями в свій смартфон, Семен Ігнатович мовчки дивився на сяючі вітрини і автомобілі. Попрощалися, подякував за чудову зустріч і особливо за цікаву програму. «Хіба у нас таке побачиш?» і зітхнувши з полегшенням пішов дивитися з якої колії відправляється потяг до Бердичева. «Попрошу Валю піцу зробити – подумав - хех… Аватар блядь!!» плюнув на мармур і пішов шукати туалет.

[shtik]

Горілка була теж дуже дорога, за 100 грамів в Скраглівці можна було купити півлітру, а у Соньки Маганки – і літру. Тому горілка не пішла. Піца виявилась круглим шматком тіста на який зверху було накладено всякої всячини, їсти було незручно, весь час капала оливкова олія, якою Степан Семенович посмачив піцу, і притрусив чимось зелененьким з невеличкої посудини. Трохи не вистачало солі, але Семен Ігнатович так і не насмілився посолити, бо солониця була дивної форми і як нею користуватися було незрозуміло. Далі подали таріляку з якоюсь вермішеллю, шматками м’яса і туди було вбито два яйця. Довелося відмовитися, посилаючись на гастрит, бо що робити з тим усім було незрозуміло. Коли принесли чек, знову підглянув і по дорозі до боулінгу весь час рахував переводячи в ціни на м’ясо і нормальну горілку. Боулінг виявився ще дивнішою розвагою, хоча довелося вдати що весело і цікаво, хоча горілка подіяла депресивно.Наостанок зайшли в бутік і придбали для Семена Ігнатовича модну сорочку яку він про себе вирішив навіть не викладати вдома з сумки, і десь тихенько заховати щоб ніхто не бачив. Одним словом настрій було зіпсовано, пересвідчився в своїй неграмотності і безкультурності, а після піци хотілося пити. До вокзалу їхали на таксі мовчки, Степан Ігнатовичвтомився і мляво щось тикав пальцями в свій смартфон, Семен Ігнатович мовчки дивився на сяючі вітрини і автомобілі. Попрощалися, подякував за чудову зустріч і особливо за цікаву програму. «Хіба у нас таке побачиш?» і зітхнувши з полегшенням пішов дивитися з якої колії відправляється потяг до Бердичева. «Попрошу Валю піцу зробити – подумав - хех… Аватар блядь!!» плюнув на мармур і пішов шукати туалет.

во - бЛЯдь!

[Рокош]

И че на Ваничку напали, он же хороший.

Хорший мацкаль тот шо на смереке болтается до горы ногамы.

[Дядя Ваня]

Хорший мацкаль тот шо на смереке болтается до горы ногамы.

ти мені, жидок, ще за бабцю-жидівку не відповів
так шо будемо робити?
щас різати чи почекаємо погромів?

[Алексей Алмазов]

Они же рубят сук, на котором сидят. Бизнес сократится и потянет за собой цепную реакцию - налоги, занятость, безработица, покупатеская способность, обнищание и пр.

Как хорошо нам было с тобой-где же твои аисты?

[Рокош]

ти мені, жидок, ще за бабцю-жидівку не відповів
так шо будемо робити?
щас різати чи почекаємо погромів?

Не колотись, ванюха, мы не кацапские варвары, жить будешь.
А вот права выбирать - точно лишим.
Таким как ты - это просто лишнее бремя.
Или пропьете или потеряете.

[Дядя Ваня]

А вот права выбирать - точно лишим.

главное - обрезание не делайте
это в моем возрасте  - психологическая травма

[Рокош]

главное - обрезание не делайте
это в моем возрасте  - психологическая травма

Я понимаю, ванюшка, можно потерять ненароком все...
Не боись...

[Алексей Алмазов]

Где же ты Омега-погибаю?

[Рокош]

Где же ты Омега-погибаю?

Потерпи, дружок, пани ужинает...

[Дядя Ваня]

Реплика по поводу польских и украинских разборок в прошлом веке -
я, как гуманист, категорически против садизма и разборок, и особенно на национальной почве, т.е. если ты кулак, то в принципе можно мирно отдать лошадок и пойти работать в колхоз, зато дети и внуки высшее образование получат и квартиры в столице
но если ты поляк или не дай Боже еврей - то зарежут бандеровцы как пить дать без всяких шансов
я, как гуманист категорически против чтобы убивали женщин и детей, какими бы благородными не были мотивы
и если госпожу Фарион будут пытать и убивать - буду защищать, потому что нельзя так с женщиной

я не знаю что там у поляков, пусть они сами разбираются, но кричать что наши бандеровцы, садисты и убийцы - невинные овечки и так и нужно было - этого я не понимаю
и уж тем более памятники ставить

Я понимаю, ванюшка, можно потерять ненароком все...
Не боись...

а шо, таки ручки чешутся? лавры Гитлера покоя не дают?
ану признавайся, еслибы в твоей власти было стерилизовать всей москалей - дрогнула бы рука подписать Указ?

[Миклухо-Маклай]

вово
и некоторые националисты такое глаголят

а когда я спрашиваю в чем же "социализм" из их "национал-социализма" (если кто не знает Свобода - бывшая национал-социалистическая партия с эмблемой, подозрительно похожей на "сваргу" - аутентично-исторический символ - в простонародии - свастику) - впадают в ступор и мычат что-то нечленораздельное

Да они по любому вопросу впадают в ступор и угрожают ...., в общем сами читайте: -

В любой нормальной стране с нормальным правительством , этих Ванек-Миклух уже бы давно департировали .
Там с такими не церемонятся .
И государственный язык и историю нада знать чётко , и не гавкать против своей страны .
в противном случае нахрен без дорожного пособия .

 Так ту "нормальную страну" в 45-м к ногтю прижали.
 А над вашей историей со стосорокатысячелетней древней Украиной уже в детсадах смеются.
К тому же, чтобы мову знать, сейчас достаточно прилюдно шокнуть и гакнуть.
Презирать неонацистов, это не значит гавкать против страны,
 у нас не фашистское государство, по крайней мере,
фашисты  в оппозициии и к власти вроде как не прорвались. 

[kio]

http://www.youtube.com/watch?v=36aF9L7P8hc

[Оmega]

Хорший мацкаль тот шо на смереке болтается до горы ногамы.

Нет, Ваня украинец, вон какие талантливые рассказики сочиняет. ))