1 частина
Прийшов додому, випив чаю.
Включив я телик, а тут п’ятий,
Такого я каналу, ні не знаю,
Мабуть новий, ну хай, як завжди.
Роблю я звук трошки гучніш,
Якраз новини, щось да буде,
Я в крісло плиг бистрійш,
Я цього дня ніколи незабуду.
Говорять все про вибори,
Хто йде вперед, а хто позаду,
Ті голоси туди сюди,
Як корабель і п’яна мавпа.
Включаю інший я канал,
А там все теж і кажуть без обману,
Я посилаю їх в онал,
А я не п’яний, ні не нада.
Брехати будемо разом,
Коли до влади прийдуть гади,
Що розбиралися з моїм котом,
Як обкладав їх і садив за грати.
Всі будуть в тюрмах, чую я,
Така брехня а вірить треба,
Я б розповів що це фігня,
Так побоявся помаранчевого неба.
Дзвонить телефон,
Ні не мобілка, їх ще немає,
У трубці йде якись прогон,
Що я нічого не вганяю.
Кричить Василь пішли до нас,
А за вікном летять снаряди,
Ми будемо платити кожен раз,
За кожну ніч, ще й будемо співати.
Горілка буде, буде парко,
Бери лиш паспорт і пальто,
Ми будемо кричати аж до ранку,
Поки не закінчеться кіно.
Гаразд, кажу я хлопцям,
І йду я з ними на площадь,
Проходим інститут ми Богомольця,
І забираєм звідти дам.
Дзвоню я другові Михайлу,
Він дзвонить іншому братану,
І вже двадцяточку я маю,
А завтра в золоті втону.
Прийшли ми на площадь,
Зайняли місце десь скраєчку,
Щоб магазини були поруч,
У цьому гарному містечку.
Десь через час приходи дядя,
З кішені тягне гаманець,
І витягає мені десятку,
І якийсь білий папірець.
Коли пішов він спочивати,
Я витянув бумагу і читаю,
Я не люблю вообще фігню читати,
Але чомусь листочок розкриваю.