Миклуха !
Учи историю , двоШник !
http://www.youtube.com/watch?v=00TJuyi1qyMЛьвів (з 1929р.) На початку лютого 1929р. На Першому Конгресі українських націоналістів у Відні було створено Організацію Український Націоналістів. У той час Галичина входила до складу Польщі. Своєю метою організація проголосила відновлення Української самостійної соборної держави на всіх українських етнічних землях. Керівним органом був провід українських націоналістів на чолі з полковником армії УНР Євгеном Коновальцем. Організація спрямувала свою діяльність головним чином проти польської влади що запровадила на українських землях дискримінаційну політику і розглядалася українцями як окупаційна. Українська військова організація влаштовувала акції саботажу на території Галичини і Волині, політичні вбивства польських урядовців тощо. В 1934р. бойовики ОУН провели найгучніший терористичний акт - вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Парацького. Терорист який виконав завдання, Григорій Мацейко, зміг емігрувати до Латинської Америки. Дехто з організаторів акту переховувався на території Німеччини. У відповідь 1930р. польська влада з надзвичайною жорстокістю здійснила так звану "пацифікацію", котра багато в чому визначила долю польсько-українських відносин на найближчі часи. У 1934р. польська влада заарештувала і засудила до страти (яку згодом замінила на довічне ув"язнення) Степана Бандеру, Рику Ярого, Миколу Лебедя, Дарію Гнатківську, Романа Шухевича. У 1938р. агент НКВС Судоплатов вбив у Ротердамі провідника ОУН полковника Євгена Коновальця. Відтоді ОУН втратила єдність. Вирішальну роль у конфлікті відіграла проблема української співпраці з німцями, яку по-різному бачили старші і молодші члени ОУН. Компромісу вони не дійшли і незабаром утворюється фактично дві фракції ОУН. Мельниківці на чолі з Андрієм Мельником і Бандерівці очолювані Степаном Бандерою. Конфлікт між ними пережив війну і триває досі. 22 червня 1941р. німецька армія розпочала війну проти СРСР, а 30 червня 1941р. у Львові ОУН на чолі з Бандерою проголосила створення Української самостійної держави доручиввши формування уряду Ярославові Стецьку. Підтримку акції доручили батальйонам Нахтігаль під командуванням Романа Шухевича, і Роланд під командуванням майора Євгена Побєгущого. Реакція німців остаточно розвіяла всі ілюзії ОУН щодо можливості порозуміння. Степана Бандеру і Ярослава Стецька заарештували і депортували до Берліна, а звідти до концентраційного табору Заксенгаузен, де вони перебували до вересня 1944р. Вбито або ув"язнено було також багатьох інших бандерівців. Братів Степана Бандери: Василя та Олексу кинули до Освенціму, де вони загинули у 1942р. Керівником бандерівців до 1943р. став Микола Лебедь. У вересні 1941р. бандерівці переходять у підпілля і розпочинають підготовку до збройного опору німцям. Мельниківська ОУН засудила радикалізм Бандери у питанні проголошення державності і схилялася до більш гнучкої політики. Мельниківці сформували у Києві Українську Національну Раду та видавали газету Українське Слово. Однак німці ліквідували і це націоналістичне угрупування. У грудні 1941р. членів Ради було заарештовано і частину з них страчено у Бабиному Яру. Сам Мельник до січня 1944р. перебував під домашнім арештом у Берліні, а потім у концтаборі Заксенгаузен. У травні 1942р. рішення про боротьбу з німцями приймає і мельниківська ОУН. І вже в червні 1942р. загони мельниківців починають діяти в районах Луцька, Почаєва, Кременця, Ланівців. Восени 1942р. створено Українську Повстанську Армію (УПА) для боротьби з німцями і радянською армією. На Волині і Поліссі починають діяти збройні загони ОУН а також Поліська Січ під проводом Тараса Бульба-Боровця. Спираючись на мережу ОУН Степана Бандери, створення збройних загонів УПА на північно-західних землях України набирає масового розмаху. Переговори між Боровцем і бандерівцями призвели до компромісу, який однак бандерівці порушили. 7 липня 1943р., як стверджує у мемуарах сам Боровець, бандерівці роззброїли формування йогоі мельниківців. Частину польових командирів розстріляли. Сам Боровець втік до Варшави, де німці заарештували його і кинули до концтабору. Слід зауважити, що ОУН і УПА це різні речі. УПА - військова організація зі своїм уставом і командуванням. В УПА було багато членів інших партій, а також безпартійних. Тож абревіатура ОУН-УПА позначає не єдину організацію, а союз двох окремих формацій. У дистопаді 1943р. головний провід ОУН-УПА очолив Роман Шухевич на прізвисько Тарас Чупринка. У 1943-1944рр. збройні загони УПА становили значну військову силу. За німецькими даними у листопаді 1944р. до УПА входило 60 тис. озброєних вояків. Загони повстанців діяли на території, яка охоплювала близько 150 тис. квадратних кілометрів. Відомий дослідник історії і діяльності УПА Петро Мірчук стверджує що в хвилі приходу більшовиків на західно-українські землі кількість бійців УПА за деякими даними доходила до 80 тис. українців, і 20 тис. чоловік інших національностей.