Украинская Правда.

[Дядя Ваня]

Т.е., вам пацреотам не нужно, чтобы вас понимали, главное,

голову даю на відсіч що Ви все розумієте

[рrivet]

только умственно неполноценный может не понять белорусский или украинский
на моє глибоке переконання
Ви як вважаєте?

..Угу.

Я с греко-католиками вполне нормально общался на их форуме...

Оне мне - на мове, я -по русски...Пока не забанили  

[Lesnic]

Я тоже постараюсь - на общепонятном.
Я являюсь защитником как прав русскоязычных так и русского языка вцелом, мои дети говорят как на русском так и на украинском, мне глубоко плевать как на старания русификаторов так и украинизаторов. Я сам разберусь как мне говорить и на каком языке читать. И пусть извращенцы читают Пушкина в переводе, я буду читать в оригинале.
Но если я решил в Международный день родного языка, провозлашенный ЮНЕСКО 17 ноября 1999 года...
Все шаги по способствованию распространения родных языков служат не только содействию языковому разнообразию и многоязыковому образованию, развитию более полного знакомства с языковыми и культурными традициями по всему миру, но и крепят солидарность, основанную на взаимопонимании, терпимости и диалоге.
... в одной теме, посвященной Украине поговорить на родном (одном из) языке - то только жлоб может назвать его тарабарщиной и всячески оскорблять.
шо не ясно?
Желаю солидарности взаимопонимания и терпимости в диалоге.
И я был бы только рад почитать сегодня на белорусском языке, который мне очень нравится. И уж никак не стал бы оскорблять и строить из себя хрен зна шо, мол - моя не понимать

всегда опасался людей умеющих под свои ошибки подводить некую политическую базу.....научную....идеологическую.....они опасны.

[Дядя Ваня]

всегда опасался людей умеющих под свои ошибки подводить некую политическую базу.....

всі претензії до ЮНЕСКО
це не "ошибка"
це принципова позиція
и политика тут никчему

[Оmega]

ну кто не без греха.....

Это правда))

[Lesnic]

только умственно неполноценный может не понять белорусский или украинский
на моє глибоке переконання
Ви як вважаєте?

только умственно неполноценный может не понять белорусский или украинский

и вы претендуете называться умственно полноценным?
я сразу был о вас лучшего мнения....увы, видно ошибался...

[Оmega]

только умственно неполноценный может не понять белорусский или украинский
на моє глибоке переконання
Ви як вважаєте?

У меня было такое общение с людьми из России, которые никогда не слыхали мовы, они действительно ничего не понимали. Конечно, если читать, то отдельные слова будут понятны, но смысл может утрачиваться.

[Дядя Ваня]

и вы претендуете называться умственно полноценным?
я сразу был о вас лучшего мнения....увы, видно ошибался...

Ваше право

У меня было такое общение с людьми из России, которые никогда не слыхали мовы, они действительно ничего не понимали. Конечно, если читать, то отдельные слова будут понятны, но смысл может утрачиваться.

це якщо на галичанському діалекті

Дуже сумніваюсь що росіяни не розуміють що я пишу.
ану, товарищ Лесник, переведите

[Дядя Ваня]

можно потестировать -

Людина-українець.
Сценарій блокбастеру.
В дванадцяти сценах без прологу і епілогу.
Сцена перша. Дитинство людини-українця. Широкий степ. В кадрі вишневий цвіт, десь далеко сідає сонце. Чути гудіння хруща. Поволі не кваплячись повертаються з сінокосу батько і мати, дідо точить косу, бабця доїть корову. Людина-українець (дитя 2-3 рочків) сидить біля клуні і колупається в носі. У нього зачіска «під горщик», голяка і в вишиваній (білим по білому) сорочці (її вишивала мати тихими сумними вечорами).
Сцена друга. У хаті. Бабця топить піч, дід точить косу, батько їсть борщ, мати вишиває. Людина-українець сидить на печі і колупається в носі. В кутку висять ікони. Ікони темні і розібрати що на них зображено дуже важко. У ікон гарні рамки. Ікони старі. «Завтра знову косити підемо» - каже батько. Мати посміхається не відриваючи очей від вишивки. Киває. Баба теж киває і підкидає в піч дрова. Дід не посміхається, він точить косу. Дід мудро мовчить.
Сцена третя. Тривожний ранок. Насувається хмара. З півночі. Хрущі тривожно гудуть. Вітер зриває вишневий цвіт. Батько стоїть біля плетеної огорожі, обіймає матір за плечі, людина-українець тримає батька за штани і колупається в носі. Дід сидить біля клуні і тривожно точить косу. Баба доїть корову і плаче. Насуваються вороги.

переводить нельзя, утрачивается колорит и непереводимые обороты
невже непонятно?

[Lesnic]

Ваше право
це якщо на галичанському діалекті

Дуже сумніваюсь що росіяни не розуміють що я пишу.
ану, товарищ Лесник, переведите

ану, товарищ Лесник, переведите

я не россиянин....я русский, но белорусский и украинский языки, да и польский, понимаю прекрасно....для меня это не есть проблемс....вы меня так и не поняли
(Даже) (очень)(очень сильно)сомневаюсь, что россияне не понимают, что я пишу.

[Дядя Ваня]

Сцена четверта. В кадрі схід сонця. Сонце віддаляється і в кадрі видно спалену вщент хату. Від хати залишилася піч, навколо обгорівші поліна, баба сидить біля печі, діда десь немає, очевидно його вбито. Батька і матір з зав’язаними руками вороги женуть у рабство. Людина-українець ховається в кущах. Серце його сповнене ненавистю. Закутаний він у недовишивану матір'ю сорочку.
Сцена п'ята. Людину-українця знаходять таємні герої-вершники з оселдцями. Вершники хвацько їздять на конях, вимахують шаблями і голосно регочуть. Від їхнього реготу репаються скелі а від свисту вириває з корінням дерева. Іззаду їде людина-українець, це підліток з поголеною головою, на поясі висить шабля. Далі епізодично показано вишкіл людини-українця таємними героями-вершниками – розрубування величезного гарбуза на скаку шаблюкою, збиваня на льоту списом ворожої птиці – «салавья», зрубування одним махом дерева-берьозкі.

[Дядя Ваня]

(Даже) (очень)(очень сильно)сомневаюсь, что россияне не понимают, что я пишу.

так в чому питання?
кому цікаво про Україну - зрозуміють, кому не цікаво - і читати не будуть, підуть лаяти Путіна і жидо-масонів

[Оmega]

можно потестировать -

Людина-українець.
Сценарій блокбастеру.
В дванадцяти сценах без прологу і епілогу.
Сцена перша. Дитинство людини-українця. Широкий степ. В кадрі вишневий цвіт, десь далеко сідає сонце. Чути гудіння хруща. Поволі не кваплячись повертаються з сінокосу батько і мати, дідо точить косу, бабця доїть корову. Людина-українець (дитя 2-3 рочків) сидить біля клуні і колупається в носі. У нього зачіска «під горщик», голяка і в вишиваній (білим по білому) сорочці (її вишивала мати тихими сумними вечорами).
Сцена друга. У хаті. Бабця топить піч, дід точить косу, батько їсть борщ, мати вишиває. Людина-українець сидить на печі і колупається в носі. В кутку висять ікони. Ікони темні і розібрати що на них зображено дуже важко. У ікон гарні рамки. Ікони старі. «Завтра знову косити підемо» - каже батько. Мати посміхається не відриваючи очей від вишивки. Киває. Баба теж киває і підкидає в піч дрова. Дід не посміхається, він точить косу. Дід мудро мовчить.
Сцена третя. Тривожний ранок. Насувається хмара. З півночі. Хрущі тривожно гудуть. Вітер зриває вишневий цвіт. Батько стоїть біля плетеної огорожі, обіймає матір за плечі, людина-українець тримає батька за штани і колупається в носі. Дід сидить біля клуні і тривожно точить косу. Баба доїть корову і плаче. Насуваються вороги.

переводить нельзя, утрачивается колорит и непереводимые обороты
невже непонятно?

Коли втретє прочитала - колупається у носі і точить косу, вже котилися сльози од реготу.)))

[Дядя Ваня]

Коли втретє прочитала - колупається у носі і точить косу

это такой ход, используется в классической музыке и сатиричской литературе

[Дядя Ваня]

Сцена шоста.
Вечір. Таємники-характерники стоять рядком біля старезного дуба, посадженого предком всіх героїв – стонадцять років тому на честь переможної війни проти споконвічних ворогів і зруйнування їх столиці – Мокселя. В одній руці героїв шаблі, в другій смолоскипи. Біля дуба сидить козак Мамай і співає старовинну думу акомпонуючи на бандурі. Пісня сумна. Гримить грім. На місце Мамая приходять мускулясті чоловіки з величезними барабанами з натягнутої шкіри великої рогатої худоби. Починають бити в барабани. Герої співають басом сумну пісню з стародавнього епосу. Ритм пошвидщується, гуркіт наростає. Кульмінацією є гриміння грому і блискавка, що влучає в дуба, з нього вилітають духи предків і вселяються в людину-українця, наділяючи його понад-можливостями і мега-силою. З дупла вилітає сяюча золотом шабля, людина-українець вправно ловить її і піднімає вгору. Всі захоплено кричать.

[Дядя Ваня]

Сцена сьома. Сінокос. Чоловіки дружно косять, жінки пшеницю жнуть. Деякі жінки під копицями сповивають малечу. Пасуться корови. В кадрі кобила, біля кобили маленьке лоша. Воно веселе. Раптом із-за гори з'являються вершники-вороги. Вороги в будьоновках, за вершниками сунуть танки, на танках написано «КВ». Жінки перелякано тікають, чоловіки з косами готові дати відсіч (не зважаючи на неминучу гибель – просто вони завжди прагнуть померти в бою аніж житии у рабстві). Зненацька гримить грім і з іншої сторонни з'являється супергерой – людина-українець. В нього довжелезний оселедець заправлений за вухо, шаблюка виблискує, іззаду спис. Високо в горі літає орел. За супергероєм виїздять козаки. Вони починають голосно співати, танцювати і пити горілку. Земля трясеться. Супергерой гарцює і поволі наближається до ворога. Вороги здивовано і ошаліло дивляться на то всьо. Зненацька все стихає. «Вішати і мордувати!» - голосно кричить людина-українець. «Різати, різати…» скандують козаки і наближаються до ворожої орди. Гаєм іде луна.

[Дядя Ваня]

Сцена восьма. В кадрі понівечені танки. Вони димляться. Подекуди лежать голови і інші частини ворогів. Ворожі коні порубані навпіл. З поля бою регочучи і співаючи ідуть козаки. У них жертв немає.

Сцена дев'ята. Логово головного ворога. У ворога страшні вуса, на голові не менш страшні роги. Ворог палить люльку. Навколо палахкотить червоне полум'я. Навколо юрба посіпак – різний зброд, орки, тролі, грузини, білоруси, москалі, татарва і жидова. Головний ворог розробляє плян завоювання волелюбного і працьовитого народу, і малює чорним маркером по глобусу, що стоїть посередині приміщення. Всі що навколо йому піддакують і кивають. Час від часу заходять троє у шкіряних польтах і когось з юрби посіпак тягнуть геть. На місце потягнутого приходять ще двоє. Молоді і зі значками, на значках ворожа абревіатура «ВЛКСМ» Вороги Людей – Кляті Слуги Мордору.

[Дядя Ваня]

Сцена десята. Вороги наступають. Окупація. Всі ходять строєм, всюди портрети і бюсти Головного Ворога, все завішано його прапорами і транспорантами. Всіх катують, вороги скаженіють, упиваються кров'ю і розпинають чергову жертву. Степом тече кров. Страшно і сумно.

[Дядя Ваня]

Сцена одинадцята. То не ворони чорні летять, то вороги з під обрію наступають. То не хмара насувається, то ворожі орди наближаються. То не місяць ясний на небо сходить, то людина-українець землю Богом дану боронити їде. В кадрі широкий степ. З одного боку степу ворогі. Вони чорні, страшні і потворні. Скрегочуть зубами і вимахують кривими мечами. З іншого стрункими рядами охоронці Вітчизни, вони світлі, гарні, очі їх світяться, на чолі їх супергерой в шароварах і материній вишиванці. Епічні кадри битви – як хвиля об скелю розбиваються орди, від помаху шаблі розлітаються голови, б'ють гармати і «Катюші». З боку героїв – трофейні «мессери» і «тигри» з «пантерами». На «тиграх» сидять ельфи – союзники і побратими героїв. Епічна битва закінчюється поєдинком Головного Ворога і супергероя людини-українця. Битва з комп'ютерними спецефектами і елементами бойового гопака закінчується відрубанням шаблюкою голови Головного Ворога – супергерой підіймає голову за роги і голосно кричить – «ВОЛЯ!!! ВОЛЯ!!!». Його військовики добивають ворогів прикладами, ельфи розстрілюють орків, що тікають на скажених драконах.

[Дядя Ваня]

Сцена дванадцята. Безкраї обрії Вітчизни. Поволі тече широкий Дніпро. Дніпро несе ворожу кров. Ген до горизонту стоять біленькі хатки, коло хаток вишневі садочки. В кожній хаті вдосталь сили, правди і волі. На вигоні дівчата жартують з хлопцями. Всі русяві і гарні. Всі етнічні українці (титульна нація). В наступному кадрі поле пшениці, поле переливається і вітер робить хвилі. Пшениця добре уродила. Над жовтим полем пшениці синє-синє небо без жодної хмаринки. Кадр правильної пропорції. Полем їде супергерой людина-українець. Високо над головою він тримає прапор аналогічних кольорів. На небі сонце, співають пташки, в церкві правиться (чути дзвін). Звучить пісня з автентичного репертуару кобзарів - сліпих мандрівників.
Кінець фільму.
В ролях:
Супергерой – Богдан Бенюк.
Головний ворог – Олєг Басілашвілі.
Мати супергероя – Ольга Сумська.
Батько супергероя – Анатолій Хостікоєв.
Баба – Ада Роговцева.
Дід – Остап Ступка.
Козак Мамай – Віктор Андрієнко.
Масовка – студенти Інституту культури і мистецтв