Украинская Правда.

[Дядя Ваня]

Тікали з Любара на автомобілі по засніженому степу. Мятежні атамани забравши Державну Республіканську казну, порізали червоні штори, і написавши на саморобних стягах «Революційна Волинська бригада» - поїхали геть до червоних.
Петлюра втік до містечка Нова Чартория. Там, в маєтку Оржевських його чекали вірні есесівці – в смислі Січові Стрільці. І вірний полковник Коновалець. Вірний полковник Коновалець тут же заявив шо з білими битися не буде і свої частини розпускає. Він не знав шо білі уже дали драпака і відсунули фронт до Казатина.

Петлюрі знову захотілося до Польщі.
Тим часом денікінці, у яких явно закінчився військовий запал рвали когті, здавши Полтаву Харків і Київ. Петлюрівці могли запросто стати хазяями цих територій. Але Петлюра поїхав до Варшави.

[Дядя Ваня]

Залишившись без Петлюри командири і міністри не розгубилися і вирішили почати партизанський рейд з метою добити недобиті частини білих. В міру – «Перший зимовий похід армії УНР».
Також метою було з’єднання з залишками УГА. Але червоні оточили галичан і підписавши договір створили на їх базі Червону Галицьку армію.
Ох уж ці галичани!
Петлюрівцям залишалася остання надія – Махно, котрий тим часом героїчно то завойовував то втрачав міста.
Також білих дотискали червоні, формування Волоха, і залишки петлюрівців.
Коротше кажучи всі почали дружньо добивати білогвардійців.
Тим часом Київ в черговий раз взяли червоні. Розлючені білі тікаючи з Києва зустріли дивізію УНР і порубали їх нахєр.
Щоб відомстити петлюрівці вибили білих з Умані, захопили там зброю, набої і амуніцію, тут же до Умані примчався атаман Волох і розігнав петлюрівців, а потім прибули червоні.
Врешті-решт розбрад і шатанія призвели до того шо армія УНР опинилася між молотом і наковальньою – червоні на півночі, білі на півдні.
На військовій нараді було прийнято рішення пробитися в тил Червоної армії і відмовившись від боротьби з білими піднімати повстання проти червоних.
Так закінчилася війна між петлюрівцями і білогвардійцями, що призвела до падіння як Петлюри так і Денікіна.

[Монархист]

 Те болезни, что косили, давно отсутствуют. И шанс ими заболеть и риск от прививки  -1 к миллиону.

Если не будете делать прививки, мадам, то Ваши шансы заболеть резко возрастут.

[Монархист]

Да уж, ведь этнических русских( славян), уже даже и не считают - некого. Теперь в состав русских включают любые другие нации, населяющие Россию - вепсы, чудь, мерь и пр.

Чудь и меря никогда не были НАЦИЯМИ .  Но ещё лет 700 назад кое-где на Севере можно было застать такие ПЛЕМЕНА.

[Дядя Ваня]

Те болезни, что косили, давно отсутствуют

например туберкулез и гепатит бэ?

на Украине да будет вам известно ЭПИДЕМИЯ туберкулеза (болезни нищих и бомжей, между прочим), и эпидемия не в последнюю очередь из-за пофигистического отношения к прививкам

ЛЮДИ, БУДЬТЕ БДИТЕЛЬНЫ
ВАМИ МАНИПУЛИРУЮТ!

[Дядя Ваня]

Блєск і ніщета УНР (продовження проте як Петлюра торгував Україною)

Польща і УНР проти України.

Пілсудський був в принципі дядько розумний, але жадний і любив славу. Розумний бо розумів, що Дєнікіну уже практично капець, але жадібність штовхала його на подвиги, і скориставшись ослабленням Червоної армії він захотів відтяпати якнайбільше.

Навесні 1919-го від почав рух на схід. Захопив Мінск, ще по мєлочам – але метою Пілсудського була Україна, він марив «Річчю Посполитою». Армія усатого вождя нації складала 700 тисяч штиків і сабель, плюс сильна кавалерія.
Українська територія мала стати буфером між великою Польщею і Росією, сировинним придаток і ринком збуту польських товарів (в принципі те, що ми маємо зараз).

Союзником Пілсудський у цій богоугодній справі бачив, звичайно, Петлюру, який готовий був стати а будь-яку позу заради польської допомоги.

(ліричний відступ - що саме цікаве – з висоти сьогоднішнього погляду таки навіть важко сказати що було б краще, стати сировинним придатком Польщі, чи частиною величезної імперії. Перше було б мабуть більш безболісним хоча і більш принизливим. Інша справа що було б після неминучої німецької агресії, бо і Польща і її сировинний придаток були б безумовно зім’яті).

[Дядя Ваня]

Європа, насамперед Франція, була в захваті від польської авантюри. Польщі було надано (чи продано? Чи таки надали в надії на майбутній ґешефт після поділу українських територій) багато зброї, броньовики, набої, обмундирування. Можливо Європа таки боялася вторгнення «червоних орд» Леніна і Троцького, і хотіла посилити Польщу щоб зробити буферну зону з неї? Бо Польщі радили не починати війну, боялись що понти Пілсудського виявляться слабшими за енергію і можливості більшовиків. Той шукав допомоги і в Румунії, і в Прибалтиці, але ці шакали відмовили - думаю, чекали хто кого, щоб відкусити що залишиться.

9 грудня відбулася зустріч Петлюри і Пілсудського.
Прийняли Петлюру в Королівському палаці, у Варшаві. Після любарських вибитих шибок розкіш палацу неприємно тиснула. Пілсудський з’явився в розкішному мундирі, в оточенні ад’ютантів. Петлюра встав, прикриваючи лівою рукою залатану дірку на потяганому френчі.

[Дядя Ваня]

«Dzień dobry» - сказав Пілсудський Петлюрі.
«Dzień dobry» - відповів ввічливий Петлюра Пілсудському.
«Jak Wasze Zdrowie?» - і улесливо посміхнувся.
«Przystąpimy do sprawy. Nie ma czasu na zbędne rozmowy» холодно промовив діловий Пілсудський.
«Ok» - погодився поліглот Петлюра і почав напружено слухати.
«Dopomagam Wam bezinteresowną. Tylko z miłości do Ukrainy.»
«Dziękuje»
«Rekomenduję Wam takie zagospodarowanie państwowej władzy»
«Dziękuje» - Петлюра дістав блокнотик і почав занотовувати.
«Was widzę przewodniczącym UNR»
«Dziękuje»
«Ministrem rolnictwa będzie Polak…»
«Dziękuje»
«…który nie dopuszczalnie rekwizycji polskich majątków, socjalizacji ziemi Polaków w UNR»
«Dziękuje»
«mój Sejm Wam nie ufa, uważają że wy szachraj»
«Dziękuje» - подякував Петлюра за комплімент.
«Lecz mi podobacie się»
«Marzę o buforowym, marionetkowym ukraińskim państwie, które będzie pomagało Polsce w obronie od Rosji» - відверто сказав Пілсудський, бачачи що Симон Васильович ніц не розуміє.
«Do widzenia, było przyjemnie porozmawiać z rozumnym człowiekiem»
«Dziękuje. Nawzajem»

бляаа... НАВЗАЄМ!!!!
только сейчас заметил
это новинка украинского новояза, как мне казалось, "взаємно" - ("взаимно") - говорили раньше, сейчас патриотически озабоченные стали говорить "навзаєм" - думал ну ладно, придумали, мова развивается все такое... оказывается - ЧИСТЫЙ ПОЛОНИЗМ!!!

[Дядя Ваня]

«Добрый день!»
«Добрый день»
«Как Ваше Здоровье?»
«Мы приступим к делу. Нет времени на лишние разговоры»
«Ок»
«Помогу Вам бескорыстно. Только из любви к Украине.»
«Спасибо»,
«Рекомендую Вам следующее : разработку государственной власти»
«Спасибо»
«Вас я вижу председателем УНР»
«Спасибо»
«Министром сельского хозяйства будет поляк...»
«Спасибо»,
«...он не допустит реквизиции польских владений, социализации земли Поляков в УНР»
«Спасибо»,
«мой Сейм Вам не доверяет, считают, что вы жулик»
«Спасибо»
«Но мне вы нравитесь»
«Я мечтаю о буферном, марионеточном украинском государстве, которое будет помогать Польше в защите от России»
«До свидания, было приятно поговорить с разумным человеком»
«Спасибо. Взаимно»

[Дядя Ваня]

Пілсудський вимагав від Леніна повернути кордони 1772 р. Ленін був проти.
В лютому 1920 року в Бресті вишикувалась перша українська девізія в складі польської армії. Девізія готувалася їхати на фронт під Бердичів. На зимньому сонечку побліскували французькі металеві ґудзики, руки стискали англійські рушниці, з польської казни було видано аванс. Друга, не менш брава українська дивізія, «залізна» - формувалася в Кеменець-Подольському.

Польські війська займали всю Галичину, майже всю Волинь, пів-Подолії…

Петлюра не мав ані квадратного сантиметру землі і жодного незалежного від Польщі формування.
22 квітня 1920, в день народження В.І. Ульянова (Леніна) було підписано договір між Польщею і УНР згідно якого Польща визнає Директорію УНР, очільника Петлюру, і «тимчасову владу України». Знаючи характер і амбіції Пілсудського це все було таки тимчасово.

[Дядя Ваня]

Від України вимагалася непорушність польських володінь на території УНР.

До складу Польщі відходять Галичина і західна Волинь, 162 тисячі квадратних кілометрів, 11 мільйонів населення, з яких 7 мільйонів були українцями.

Пілсудський відстоював кордони УРН лише на правому березі, Петлюра хотів Харківщину, Одещину і Донбас.
Пілсудський плюнув, і вирішив «допомагати» Петлюрі лише до кордонів Речі Посполитої, 1772 року, далі – шо хочете то і робіть. Ну і ясно, більше йому не потрібно було. Це все свідчило лише про майбутню анексію українських земель.

[Дядя Ваня]

Блєск і ніщета УНР (продовження про похід на Київ)

Похід на Київ.

Як ми пам’ятаємо Петлюра об’єднався з Пілсудським з метою завоювати Україну.
Розклад був такий:
На фронті Пілсудський мав більше 65 тисяч бійців. Червона Армія (ЧА) – 15,
(крім того 5 тисяч петлюрівських штиків плюс тисяч 20 повстанців, різних зеленівців та попандопульців, що були напоготові вдарити по тилам ЧА).
Гармат – у Пілсудського в 2,5 разів більше, кулеметів – більше на 650, 31 бронеавтомобіль (у ЧА – 0).
Початок операції Пілсудських запланував зразу після святкування дня народження Володимира Ілліча. На 25 квітня 1920 року. Петлюра, потираючи руки, написав звернення до українського народу, в якому говорив про союз з Польщею, нову війну і закликав повстати проти більшовиків. Український народ був у захваті від таких перспектив.

[Дядя Ваня]

Обращение С. Петлюры к украинскому народу в связи с подписанием договора с Польшей
19 апреля 1920 года
НАРОД УКРАИНЫ!
Тяжелый исторический путь выпал на твою долю.
Вот уже три года борешься ты за то, чтобы стать хозяином своей Республики, обрести свободу, равенство и независимость, сражаясь с красными империалистами большевиками.
Ты принес огромные жертвы на поле брани.
Разрушение сел, разрушение домашних хозяйств, кровь невиновных, слезы по убитым и замученным большевиками отцам, матерям, братьям и сестрам, множество одиноких могил по всей земле украинской — вот следствие борьбы твоих сыновей за самые святые человеческие идеалы.
І т.д. і т.п.
Насолоджуватися далі тут:
http://www.hrono.ru/libris/lib_p/petl19200419.html

[Дядя Ваня]

деякі перли:

Другие народы Мира не могут не признать твоей независимости — ибо твоя борьба кристально чиста и справедлива, а справедливость всегда побеждает.
Правительство Украинской Народной Республики во главе с Председателем Совета Народных Министров И. Мазепой возобновило свою работу по наведению порядка и мира на Украине и по организации государственной власти на местах.
Правітєльство! Зіц-прєдсєдатєль! Це той самий шо шинелькою вікна затикав, драпаючи з Петлюрою.

Все как один — к работе, поэтому я категорически требую от всех граждан УНР подчинения украинской власти и исполнения всех ее приказов, предупреждаю, что буду вести освободительную борьбу до конца, пока не будет освобождено от врагов все пространство Украины, пока Украинская Народная Республика не будет самостоятельной и украинский народ не будет свободным и независимым.
Чолов’яга був безумовно з хорошим почуттям гумору.

Почитавши ту ахінею галичани у складі ЧУГА моментально повстають проти більшовиків. Пацани мали почуття гумору не гірше ніж атаман Петлюра.

[Дядя Ваня]

Вдосвіта 25 квітня, погожого весняного ранку почалась масштабна радянсько-польська війна. В кущах співав соловейко, зустрічаючи сонце і петлюрівські війська. Вітру не було. Перелякані корови мукали, баби тікали, задравши спідниці до колін.

Спереду, на гарному коні в гарненному мундирі їхав Пілсудський, поряд, на рябій кобилі – Петлюра. Позаду Петлюри сидів перекладач. Пілсудський запально розказував наївному Петлюрі, ілюструючи розповідь помахами руки і малюючи довгі лінії по мальовничому пейзажі, про те як будуть боротися проти окупантів розбійників і грабіжників, що він передасть владу українському керівництву, брехав корочє і не червонів. Потім з язика зірвалось – що, мовляв, польська армія коли вторгнеться в області, що належать українцям будуть там знаходитися стільки часу, скільки буде потребуватися для того щоб передати ці землі в управління українській владі. Теж саме, в принципі шо обіцяв Гітлер, тільки той встиг постріляти і пересаджати «українську владу», а Пілсудський не встиг.
Вже за декілька днів частини радянської армії були розгромлені і втратили зв’язок між собою. В перші дні було захоплено в полон до 10 тисяч червоноармійців. Червоне командування зосередилося на обороні Києва, надіялись в боях за столицю виснажити і розпорошити противника

[Дядя Ваня]

5 травня польська армія з’явилася на київських окраїнах. Увірвалися за сторони Пущі-Водиці до центру - але радянські війська дременули ще напередодні, врятувавшись тим самим від оточення. 6 травня Київ був польським.
Тепер оцініть обстановочку – в червоному війську паніка, вони тікають, що роблять польсько-українські війська замість того щоб добити ворога, подовживши наступ на Чернігів і Полтаву?
Правильно – влаштовують ПАРАД. Польський «Парад перемоги» за участю вождя Пілсудського. Місцеві газети захлинаючись і спотикаючись пишуть про майбутню коронацію Речі Посполитої – Пілсудського, і про вручення булави Петлюрі – гетьману всія України.
Троцький посилає недоумка Тухачевського – цей ідіот маючи перевагу з тріском провалює наступ – за це потрібно було зразу стріляти, не чекати до 37 року.

[Дядя Ваня]

Та ще обстановочка.
Але тут виявилося що населення України хоч і почитали писанину Петлюри – але україно-польсько-галицьку армію зустріли, м’яко кажучи без ентузіазму. Чи то польсько-петлюрівські окупанти були ще гіршими за окупантів червоних – фіг його знає. Але за декілька тижнів відсутність ентузіазму перетворилася на відкриту ворожнечу, реквізиції в селах, забирали і скотину, і зерно, жорстко розправлялись з невдоволеними тим що їх рятують від окупантів і грабіжників, попутно окуповуючи і грабуючи. Невдячні аборигени!
Для звільнених від «диктатури пролетаріату» новий режим польської воєнщини був явно ще гіршим.
Петлюра протестував. Але Пілсудський плювати на нього хотів. Це м’яко кажучи. Ні українського апарату влади, ні управління військами не було і близько. Знущаючись вусатий вождь дозволив встановити українську владу в кількох селах.
Розрахунок на повстанський рух теж не справдився. Толку від них було мало.
Тимчасовою столицею УНР стала Вінниця. До Києва Пілсудський не пустив.
Поки вожді совались в Україну прибули частини ЧА, і вже в 20 числах травня польсько-українська армія втратила ініціативу і перейшла до оборони.
Далі був відступ від Дніпра аж до Вісли.

[Оmega]

например туберкулез и гепатит бэ?

на Украине да будет вам известно ЭПИДЕМИЯ туберкулеза (болезни нищих и бомжей, между прочим), и эпидемия не в последнюю очередь из-за пофигистического отношения к прививкам

Прививка от туберкулеза делалась всегда и всем поголовно в роддоме, без вопросов к родителям. И тем не менее, это не спасло страну от эпидемии это заразы. Т.ч. - мимо. Например, переболеть детскими болезнями в детстве не опасно, а жертвы этих прививок я видела лично. Это пожизненные инвалиды.

[Дядя Ваня]

Прививка от туберкулеза делалась всегда и всем поголовно в роддоме, без вопросов к родителям. И тем не менее, это не спасло страну от эпидемии это заразы. Т.ч. - мимо.

вот в 90-е началась разруха, и не делали, потому и эпидемия

[Оmega]

вот в 90-е началась разруха, и не делали, потому и эпидемия

Делали, точно знаю.