Смешно... Не ну честно смешно... ха-ха... 
Ты читал "Парижский словарь московитов", в котором, как ты утверждал ранее, всего 2 славянских слова? Или "не осилил, много букв"? Ты читал, что во всех славянских языках, кроме украинского, белорусского и частично польского, язык - это "язык", а ни какая не "мова"?
Посмотри на текст, который я сейчас написал и скажи какие не русские или не славянские слова я применил?
"... Чистокровними німцями були Катерина ІІ,
Петро ІІ, міністри К. Мініх, А. Остерман, А. Бірон, С. Вітте, В. Плеве, П.
Струве, О. Бенкендорф, Л. Дубельт, Е. Нольде, Нессельроде, Таубе,
Фредерікс, Штюрмер, Саблер, Корф та інші, професори Б. Брант, М.
Вольф, Б. Кафенгауз, О. Рігельман та сотні, коли не тисячі інших. Вони
реорганізували московське військо, флот, державну адміністрацію,
грошове синьорырство, розбудували промисловість, керували
дипломатією і т. п. Проф. В. Даль уклав словник московської мови. Проф.
А. Гільфердінг зібрав московські етнографічні матеріали. Брокгауз та
Ефрон видали московську енциклопедію. Проф. Г. Баєр вигадав
московську теорію варязького походження Руси.
Як українська, так і німецька мова не мала нічого спільного з
московською азійською народною мовою. Як українські цивілізатори, так
і німецькі не знайшли в московській народній мові основи, матеріалу, щоб
з них творити московську літературну мову. Отже, німці змушені були
робити те, що перед ними робили українці. Тобто запроваджувати до
московської мови німецькі слова, як раніше запроваджувалися українські.
А що німці вважали себе вищою за москвинів расою і з погордою
дивилися на все московське, то вони навіть не надавали московської
форми запозиченим словам. Наприклад, залишили зайвий у московській
мові німецький суфікс „ир“ (комментировать). Кожна мова позичає слова
з інших, але розвинені мови запозичують лише нові наукові та
вузькотехнічні слова. А бідна московська мусила позичати звичайні,
щоденні, що їх кожний більш-менш культурний народ має свої власні.
Московська взяла в німецької, наприклад: абрикос (жерделя), бархат
(оксамит), брандмейстер (пожежник), брюки (штани), брухт (покидьки),
бунт (повстання), бурт (купа), вакса (мастило), вал (окіп), ванна (купіль),
вахта (варта), гауптвахта (вартівня), горн (ріжок), гастроль (виступ),
глетчер (льодовик), глазурь (полива), камердинер (покойовий), кант
(облямівка), краги (холявки), кран (затичка), лозунг (гасло), лакей
(прислужник), маклер (посередник), мундштук (цибух), орден (відзнака),
офицер (старшина), обер-, унтер-офицер (над-, підстаршина), пакгауз
(комора), парта (лавка), патронтаж (ладунка), пилигрим (прочанин),
пушка (гармата), ранец (наплечник), траур (жалоба), фальшивый
(підроблений), флюс (пухлина), флаг (прапор), флагшток (щогла), фон
(тло), форпост (передова варта), фрахт (перевізне), футляр (коробка),
шанцы (окопи), шахта (копальня), швейцар (двірник), шельма (крутій),
шина (обруч), шкатулка (коробочка), штемпель (тавро), штиблеты
(черевики), штука (одиниця), штурм (наступ), штурман (стерновий),
шулер (шахрай) і десятки тисяч подібних. ..."
